Вітаю Вас Гість | RSS


Загальноосвітня школа І-ІІ ст. с.Борисковичі
Горохівського району
Волинської області

Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Зустріч з воїнами

У грудні в загальноосвітній школі І-ІІ ст. с. Борисковичі відбулася незабутня зустріч. Школа гостинно відчинила двері перед колишніми випускниками, а нині – учасниками АТО Романом Гусейновим, Олегом Пастуховим, Анатолієм Фесюком, які протягом відпусток на кілька днів повернулися в рідні домівки.

Анатолій Фесюк, боєць 72 бригади, закінчив нашу школу 25 років тому, батько вже дорослих синів Олега і Вадима та п’ятирічної доньки. Олег Пастухов, прикордонник у Луганській області, завжди був активним членом батьківського комітету (дочка Василина закінчила нашу школу минулого року, син Володимир – три роки тому). Роман Гусейнов, який був випускником ЗОШ І-ІІ ст. с. Борисковичі десять років тому, під час перебування в АТО став татом, у нього народилася маленька донечка Лілія.

Нагодою поспілкуватися з бійцями-односельчанами скористалися вчителі та учні школи. Дещо незвично і щемливо було бачити знайомих з дитинства людей, для когось однокласників, для когось сусідів чи родичів, колишніх випускників у військовій формі. Вона протягом усієї зустрічі нагадувала кожному про особливу ситуацію в Україні, про час, у який треба зі зброєю в руках відстоювати цілісність нашої держави, нагадувала про той подвиг, який з гідністю несуть наші односельчани. З вуст молодших школярів Юлії Мейсик та Романа Барабаша лунали поезії про Україну, любов до рідного краю. Страшокласники продовжили зустріч декламацією поезій, майстреним виконанням пісень про Україну, її сьогодення. Учні вручили бійцям свої малюнки та листи. Хвилюючим моментом зустрічі стала молитва за Україну, її воїнів. Мерехтливий вогник свічі, щирі та проникливі рядки молитви до сліз розчулили дітей і дорослих.

З надзвичайною увагою та справжнім захопленням слухали бійців учні. А воїни розповіли про нестерпний гул «Градів», який уже став для них буденним, про військовий побут, про бойових побратимів, справжню мужність та дружбу. Розповіли про підтримку небайдужими людьми, вагому допомогу волонтерів, особливо щодо обмундирування військових. Було чимало питань від учнів та вчителів, була щира, відкрита і тепла розмова, така, яка часто буває у великій шкільній родині, де всіх єднають хороші спогади та віра у гарне майбуття.

На зустріч бійці взяли військовий бронежилет та каску, учні мали змогу потримати їх в руках та приміряти, що викликало справжній захват не тільки хлопчиків, а й багатьох дівчат. Наприкінці зустрічі воїни написали на прапорі свої імена, а також назви населених пунктів, які вони захищали. Цей прапор стане дорогоцінною реліквією нашої школи; коли в Україні запанує мир, він стане символом героїзму та мужності наших земляків.

Уже наступного дня, якраз напередодні Різдвяних свят, чоловіки покинули рідні домівки, щоб продовжувати виконувати військовий обов’язок – захищати свою Батьківщину. Сподіваємося, що теплі дитячі посмішки зігріють їхні мужні серця, додадуть сил; віримо, що незабаром зможемо побачити своїх односельчан вдома, в родинному колі, під мирним українським небом.








Категорія: Мої статті | Додав: admin (10.03.2015)
Переглядів: 106 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Вхід на сайт
Пошук